Ukulele Chords
Auto
© Chorded by
» Ordered by Andrei Zorin
± BPM (tempo): ♩ = 89 beats per minute
Intro: G#m | G+ | B | B5- } 2 раза G#m Вона носила квіти в волоссі, G+ І ними грався він і ще вітер. B Здавалося, давно вже дорослі, B5- Але кохали щиро, мов діти. Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя щоночі, Обіцянки на завжди любити. Будиночок на розі двох вулиць, Паркан плющем осіннім завитий. Здавалося, дощі схаменулись, Здавалося, завжди буде літо. Лише один дзвінок телефону, І варто тільки їм захотіти, Повіяло теплом з-за кордону, А отже, неодмінно летіти… Chorus: G#m G#m7 Fm75- E D#7 G#m Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, G#m7 Fm75- Де твоє, моє завтра? E D#7 У скронях вітер свище. G#m G#m7 Fm75- E D#7 G#m Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. G#m7 Fm75- Залежить час найближчий, E D#7 G#m Та не завжди від тебе. І раптом все змінилось навколо: Проблеми, ціни, сни, сподівання. Роз’їхалися як діти в школу: Що першим було, стало останнім. Їй у Варшавській спальні райони, Йому Москву бетоном залити. Але кохання у таксофонах Приречене не довго прожити. Куди ведуть строкаті дороги? Чому ви заблукали у світі? Вас сотні, тисячі, вас мільйони В Ізраїлі, Канаді, на Кріті. Є спогади про те, як було все. Надія є на те, як все буде. Нас доля стрімко течію несе, Бо ми є не титани – ми люди… Chorus: Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Проигрыш: G#m | G#m7 | Fm75- | E D#7 G#m G#m7 Fm75- Залежить час найближчий, E D#7 G#m Та не завжди від тебе. Проигрыш: G#m | G#m7 Fm75- | E D#7 } 4 раза Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти.